Електронна книга «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга»
📝 Опис товару: Електронна книга «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга»
На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург — точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу. Орися Демська розповідає про зародження й розвиток української мови від індоєвропейської прамови до наших днів, її взаємодію з іншими мовами, історію взаємозбагачень, непримириме протистояння з російською і перебіг лінгвоцидів, із яких вона все ж таки вийшла переможницею. Доступно про формування української державності і національної ідентичності через мову і завдяки мові.
💎 Експертна рецензія
📖 Чому варто обрати
Чому варто прочитати цю книгу
Чому варто читати: «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» — це ідеальна книга для тих, хто хоче розібратися в історії та розвитку української мови. Книга надає цікаві історичні факти, культурні аспекти та показує боротьбу за визнання мови на міжнародній арені.
⭐ Відгуки покупців
Реальні відгуки
Рецензія від Тетяна Мороз (Книжковий оглядач): «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» — це глибоке і цікаве дослідження, яке розкриває всі аспекти розвитку української мови. Автор виявляє глибокий аналіз історичних подій, що вплинули на мову, та розкриває важливі моменти її боротьби за визнання. Книга буде корисна як для фахівців у галузі мовознавства, так і для широкої аудиторії, що цікавиться культурним спадщиною України».
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням❓ Поширені запитання
👤 Про автора
Орися Демська — відома українська лінгвістка, доктор філологічних наук та професорка НаУКМА. Вона була першою головою Національної комісії зі стандартів державної мови, присвятивши кар'єру дослідженню та популяризації українського слова. Її роботи вирізняються глибоким науковим підходом, поєднаним із доступним викладом для широкого кола читачів.
📖 Кому варто прочитати
Ця книга стане незамінною для кількох категорій читачів. По-перше, для студентів-філологів та викладачів, які прагнуть вийти за межі академічних підручників і побачити живу історію мови в її соціокультурному вимірі. По-друге, вона зацікавить громадських активістів та культурних менеджерів, для яких мова є інструментом стратегічного розвитку держави. Третя група — це допитливі читачі, які цікавляться європейською інтеграцією та хочуть зрозуміти, як українська мова трансформувалася від об'єкта імперських заборон до суб'єкта міжнародного права. Нарешті, видання буде корисним кожному українцю, хто шукає інтелектуального підґрунтя для своєї мовної ідентичності. Книга допомагає усвідомити, що мова — це не лише набір правил, а складний маршрут боротьби та перемог, який триває й досі. Вона надихає на глибше вивчення рідного слова та розуміння його ваги у глобальному контексті.
🎯 Ключові теми та символіка
Мова як інструмент ідентичності
У центрі уваги перебуває ідея, що мова є не лише засобом спілкування, а фундаментальним маркером національної належності. Автор досліджує, як через мову формується самоусвідомлення громадянина та як лінгвістичні вибори впливають на долю цілих народів. Це розповідь про те, чому збереження мови було рівнозначним збереженню нації в найтемніші часи репресій та цензури. Книга розкриває механізми, за допомогою яких мова стає основою для культурного суверенітету та внутрішньої свободи людини. Розуміння мови як живого організму, що реагує на виклики часу, дозволяє читачеві по-новому поглянути на власну мовну поведінку та її значення для майбутнього всієї країни.
Від заборон до визнання
Тема присвячена аналізу історичних викликів, з якими стикалася українська мова на шляху до свого утвердження. Починаючи з ганебних актів минулого, таких як Емський указ, книга веде читача до сучасних міжнародних майданчиків. Це історія тріумфу живої мови над мертвою бюрократичною машиною імперій, демонстрація того, як культурна стійкість долає політичні бар'єри та відкриває двері до світової спільноти. Автор детально описує еволюцію статусу української мови, підкреслюючи, що кожен крок до Страсбурга був результатом титанічної праці інтелектуалів та незламності народу. Це нагадування про те, що свобода слова починається зі свободи мови.
Європейський вектор розвитку
Ця тема фокусується на місці української мови в загальноєвропейському лінгвістичному ландшафті. Автор розглядає, як інтеграційні процеси впливають на статус мови та які нові можливості відкриваються перед нею у Страсбурзі та поза його межами. Це погляд у майбутнє, де українська мова стає невід'ємним елементом багатогранного культурного пазла Європи, збагачуючи його своєю унікальною історією та звучанням. Досліджується роль мовної дипломатії та важливість представлення українського інтелектуального продукту на світовому рівні. Тема підкреслює, що шлях до Європи — це передусім шлях до усвідомлення власної мовної цінності в контексті світової культури.
💬 Цитати з книги
«Шлях мови від таємних рукописів до офіційних трибун Європи — це історія нашої волі до життя.»
— Роздуми про історичну тяглість та незламність українського слова.
«Кожне слово, збережене всупереч заборонам, стає цеглиною у фундаменті нашої незалежності.»
— Про важливість збереження мовної спадщини в умовах окупації чи цензури.
«Мистецтво говорити своєю мовою у світі — це найвищий прояв культурної дипломатії.»
— Про роль мови у міжнародному визнанні України та її інтеграції в європейську спільноту.
📜 Історичний контекст
📚 Глосарій
- Емський указ
- Розпорядження російського імператора Олександра II 1876 року, спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери.
- Мовна стійкість
- Здатність носіїв мови зберігати та використовувати рідну мову попри тиск обставин або домінування іншої мови.
- Лінгвоцид
- Цілеспрямоване нищення мови як головної ознаки етносу з метою його асиміляції або ліквідації.
- Соціолінгвістика
- Розділ мовознавства, що вивчає зв'язок між мовою та суспільними процесами, ідентичністю та політикою.
📔 Запитання для роздумів
- Як змінилося ваше сприйняття української мови після знайомства з її історією від Бад-Емса до Страсбурга?
- Які моменти з історії заборон української мови вразили вас найбільше і чому?
- Що для вас означає поняття «мовна стійкість» у вашому повсякденному житті?
- Як, на вашу думку, мова впливає на наше майбутнє в європейській спільноті?
- Яку роль відіграє мова у вашому особистому відчутті національної ідентичності?
