А я ж казавлик

І ось цей день настав — зі дна постукали. Здається, чорнішого дня вже не буде.Слухай, з кожним з нас це бувало не раз, проте важливо не те, скільки разів ти впадеш, а лиш те, скільки разівпіднімешся.Утім, жалі до себе скінчаться, сльози висохнуть, сили повернуться — і настане день, коли вкрай треба буде це зробити.Встати з дивана.Встань і йди, чуєш? Іди та перемагай. Не опускай рук довше, ніж на пів дня, і все тобі буде до снаги.Ми віримо в тебе, як у самих себе, і щиро бажаємо силта наснаги на твоєму шляху.Життя надто прекрасне, щоб жити його абияк, чи не так?, — З теплом Eld Roland Art Collaboration і видавництво «Відкриття»