Дім на краю світу

Скандальна екранізація з Коліном Фарреллом, Робін Райт-Пенн, Далласом Робертсом і Сіссі Спейсек у головних ролях Втрата, сім’я, любов, дружба і відданість Знаменитий роман Майкла Каннінґема «Дім на краю світу» — це історія життя друзів, чиї долі то переплітаються, то знову роз'єднуються протягом трьох десятиліть, оголюючи живий нерв цілого покоління — нестримного, щирого і жадібного до всіх утіх життя. Після закінчення коледжу Боббі переїжджає в Нью-Йорк до друга дитинства Джонатана та його сусідки по кімнаті Клер — популярної любительки сексу, наркотиків та інших небезпечних розваг нічного міста. Боббі і Клер закохуються, руйнуючи всі плани Джонатана. А коли Клер вагітніє, трійця остаточно вирішує створити власну особливу сім'ю, де всі троє будуть брати участь у вихованні дитини, і переїжджає на край світу — в невеликий фермерський будинок неподалік Вудстоку, місця, сповненого таємниць та чудес.Чому варто прочитати книжку «Дім на краю світу»?Роман-подорож крізь дитинство та зрілість, світоглядну безпритульність та одностатеве кохання, життя та смерть від одного з кращих американських письменників XXI століття і лавреата Пулітцерівської премії Майкла Каннінґема.«Дім на краю світу» вміло змальовує напружені теми сучасного суспільства — гомосексуальності, СНІДу, нетрадиційних сімей.Роман описує прагнення цілого покоління віднайти сенс в існуванні сім'ї, любові та загалом життя у світі, сповненому швидких змін.Про автораМайкл Каннінґем — автор романів «Дім на краю світу», Flesh and Blood, Specimen Days, By Nightfall, The Snow Queen, збірки A Wild Swan and Other Tales та нонфікшн книги Land’s End: A Walk in Provincetown. Він є лауреатом премії Вайтінґа та стипендії Ґуґґенгайма, лауреатом ПЕН, Фолкнерівської та Пулітцерівської премій. Його твори публікувалися у виданнях The New Yorker та The Best American Short Stories. Книга The Hours стала бестселером New York Times. Майкл Каннінґем виріс у Лос-Анджелесі, зараз живе в Нью-Йорку і є професором Єльського університету.ЦитатиПро вродуНакладати макіяж потрібно обережно, ніби розміновуєш бомбу; натомість гоління — дія покваплива й неточна, від неї в умивальнику залишаються багряні крапельки крові й білі ляпки з волоссям, мертвим, як скинута зміїна шкіра. Намиливши обличчя, я довго вдивлявся в дзеркало й оцінював ефект. Підведені чорним очі по-павучому зблискували над пишною білою піною. Не був я схожим на даму, але й мужнім не був. Я — щось геть інше. Існує дуже багато різних способів бути вродливим.Про смертьМені спало на думку, що мертві теж беруть участь у триванні історії світу, просто на певній дистанції. Смерть — вона така: ти присутній і відсутній водночас, а твої друзі й далі базікають поміж ламп і меблів про того, ким ти вже не є.Про любовУ ту мить я вірив, що нікого в житті не любив, крім батьків і цих двох осіб. Можливо, від свого першого кохання ми так ніколи й не оговтуємося. Можливо, в підліткових поривах ми розкидаємося відданістю надміру легко й майже бездумно, бо помилково вважаємо, що на все наше життя нам вистачить почуттів, які ми зможемо віддати всім, кому захочемо.Про дімТепер ми живемо посеред поля з видом на гори. Між дощок нашого паркану пробиваються колючі сині квіточки. Бджоли гудуть в екстазі щоденної роботи, а молочно-біле небо клаптями звисає за деревами. Гори ці старі, зношені дощем і вітром. Тут немає величі й анархії, як у фотогенічніших хребтів. Ці гори відкидають гладеньку тінь, їхні кряжі не нагадують про скрегіт континентальних плит. Вони поросли рівною бородою сосен і вирізають з неба скромні півмісяці.Коли перед нами проступають сині обриси дому, я згадую: дім — це ще й місце для втечі. І це наш дім; можемо втікати від нього, а можемо й повертатися сюди.ВідгукиЛірична... незабутня і довершена, — The New York Times Book ReviewНе існує романів, які викликали б у читача настільки глибокі відчуття, як виняткове дослідження Каннінгема про чотирьох персонажів. Текст дарує неабияке задоволення, він плавний і водночас насичений гострими образами та психологічними деталями, — Метью Ґілберт, The Boston GlobeІсторія Джонатана, Клер, Боббі та Еліс — це також історія Америки 70-х і 80-х років — і відповідно навпаки. Вона має тривати вічно, — Девід Левітт, автор The Marble QuiltКаннінгем написав роман, у якому майже весь текст говорить сам за себе, — The Washington Post Book WorldКаннінгем пише з усією силою і вишуканістю... Ми відчуваємо, що знаємо Джонатана, Боббі та Клер так, немов живемо з ними, але кожен з них зберігає таємницю, яку люди називають душею, а художня література — мистецтвом, — Річард Едер, The Los Angeles TimesНайкраще з усього, що я читав за останні роки. Надія посеред трагедії — це крихка річ, і Каннінгем береже її з віртуозною обережністю, — Гейл Кіддер, San Diego UnionТонко написана... Лірична. Надзвичайно важлива книга, — Charleston Sunday News and CourierСповнена чудес і тривог, які надають дитинству загадковості. «Дім на краю світу» — видатне досягнення, — Лаура Фрост, San Francisco Review