Мотря

Богдан Лепкий (1872–1941) належить до визначних діячів української культури першої половини XX століття, який проявив свій талант у багатьох видах творчої діяльності. Значна його літературна спадщина — за її обсягом письменник поступається хіба що своєму вчителеві Іванові Франку. Окреме місце в ній посідає історична епопея «Мазепа», яку дослідники називають найкращим художнім твором про визначного українського гетьмана. У ній письменник ламає неправдиві стереотипи, які склалися у світі про цю особистість, показує Мазепу високоосвіченим і мудрим державним діячем, тонким дипломатом і політиком, який прагне вирвати свою країну з імперських лещат, і водночас живою, емоційною людиною, не позбавленою слабкостей, сумнівів, помилок. «Мотря» — перший роман циклу, в якому автор розповідає історію взаємного кохання зрілого гетьмана і юної Мотрі, доньки генерального судді Василя Кочубея. Проте романтична тема — лише тло, головні події розгортаються там, де панують імперські реалії тієї доби з підкилимними іграми та зрадами.