Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів

У світі було продано понад мільйон екземплярів цієї книжки Створення яскравого тексту — магія. Принаймні так це виглядає для читача. Та за лаштунками цього процесу — чітке розуміння формул та інструментів, які допомагають створити вдалий текст. Знаючи ці універсальні принципи, ви зможете створити будь-який текст: від поста у фейсбуці до власної статті. Як боротися із словесним мотлохом? Як випрацювати власний стиль? Як уникнути найтиповіших помилок? І головне — із чого почати свій текст?Для кого книжкаКнижка для всіх, хто хоче навчитися писати цікаві та переконливі тексти, спілкуючись по роботі, в листуванні з друзями або у соціальних мережах.Чому ця книжкаУ цій книжці ви знайдете практичні поради, які допоможуть писати на найрізноманітніші теми: чи то про день із власного життя, враження від подорожей, чи то про обговорення спортивних змагань, політики, творів літератури або мистецтва.Про автораВільям Зінсер — письменник, журналіст. Писав для New York Herald Tribune, викладав у Єлі, Вищій школі журналістики Колумбійського університету, а також читав курс із написання мемуарів у приватному університеті New School у Нью-Йорку.ВідгукиНезамінний навчальний посібник, який зробив Зінсера одним із найвпливовіших викладачів письменництва за останні півсторіччя. — Washington PostЗінсер дає конкретні поради: пишіть чітко, відстоюйте написане, уникайте жаргону, використовуйте активну лексику та примусьте читача повірити, що ви насолоджувалися створенням тексту. — New York TimeЦитатиПро читачівНе слід вважати, що читачі надто тупі чи ледачі, щоб устигати за ходом думок автора. Якщо читач заплутався, зазвичай це означає, що автор не діяв достатньо обережно.Про захоплення автораПисьменник повинен намагатися продати не тему роботи, а своє справжнє єство. Я часто із захопленням читаю праці про те, чим ніколи насправді не цікавився. Наприклад, щось наукове. Саме ентузіазм автора і захоплення предметом своєї оповіді змушують мене прикипати до сторінок.Про письменникаПисьменники повинні постійно запитувати себе: що я намагаюся сказати? Як не дивно, часто вони цього не знають.