Кінь — Дж. Брукс

Між дослідницею-австралійкою Джесс і афроамериканським мистецтвознавцем Тео виникає зв’язок через спільний інтерес до коня, який жив у США у ХІХ столітті. Джесс вивчає кістки жеребця, щоб більше дізнатися про його швидкість і витривалість, а Тео відкриває втрачену історію чорношкірих вершників, які мали вирішальне значення в успіху скакуна на перегонах. Вишукана картина, яку Тео віднаходить на смітнику, скелет на горищі, куди дістається Джесс, та найвеличніший скакун в історії Америки — із цих ниток лауреатка Пулітцерівської премії Джеральдін Брукс сплітає приголомшливу розповідь про силу духу, одержимість і несправедливість. Натхненний дивовижною реальною історією чистокровного скакуна Лексінгтона, роман «Кінь» порушує теми мистецтва й науки, кохання й одержимості, а також досліджує ще не завершену історію расизму. «Кінь» – роман лауреатки Пулітцерівської премії Джеральдін Брукс заснований на реальних подіях. Скакун Лексінгтон був найвідомішим чистокровним конем в історії перегонів Америки. Коли Лексінгтон помер, його поховали у великій труні. Авторка створила багатошаровий твір, в якому переплітаються різночасові сюжетні лінії. Про чорношкірого конюха Джаррета й гніде лоша, які жили в Кентуккі у 1850 році читач дізнається з досліджень австралійської науковиці Джесс, яка вивчає скелет коня та нігерійсько-американського історика мистецтв Тео, який знаходить вишукану картину на смітнику. Роман «Кінь» – це також книга про поневолення та расизм чорношкірого населення в Америці. Д. Брукс має кобилу Valentine. Авторка вважає що коні – це надзвичайно чутливі тварини, які можуть багато чому навчити людей. Письменниця разом з Valentine займається волонтерством в програмі терапевтичної верхової їзди для дітей з аутизмом.